Посохов Сергій

Посохов Сергій Іванович
Доктор історичних наук, професор

Посохов Сергій Іванович
Доктор історичних наук, професор

Биографічні відомості

Народився у м.Харкові. Закінчив СШ №114. Навчався на історичному факультеті Харківського державного університету (1981–1986). Отримав диплом із відзнакою. У 1985–1990 рр. вчитель історії СШ №53 м.Харкова. З 1990 р. викладач кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету ХДУ. У 1989–1993 рр. навчався в заочній аспірантурі при цій кафедрі. У 1993 р. захистив кандидатську дисертацію «Соціальна історія радянської науки (кінець 1920-х – початок 1940-х рр.): проблеми історіографії» (Дніпропетровський державний університет; наук. керівники – проф.Ю.Й.Журавський, доц.С.М.Куделко). У 1996 р. затверджений у званні доцента. З 2000 р. на посаді професора. У 2006 р. захистив докторську дисертацію «Університети Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у публіцистиці та історіографії» (Дніпропетровський національний університет). У 2008 р. отримав вчене звання професора.

Читав та читає загальні курси: основи історіографії, українська історіографія, спеціальні історичні дисципліни, історична наука та освіта в Харківському університеті (вступ до спеціальності), а також спецкурси: «історична термінологія», «наукова інформація в архівній справі».

З 1995 по 1997 р. заступник декана історичного факультету з наукової роботи, у 1997 р. заступник проректора університету з навчальної роботи. У 1997–2015 рр. декан історичного факультету ХНУ імені В.Н.Каразіна. У 2000–2016 рр. директор Східно-регіонального відділу Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. У 2001 р. був призначений завідувачем кафедри історіографії, джерелознавства та археології. З 2004 р. співголова Харківського історико-археологічного товариства. Член наукової ради Центру болгаристики та балканських досліджень Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Відповідальний редактор «Харківського історіографічного збірника».

Науковий напрям – історія та теорія історичної науки та освіти. Працював над визначенням предмету та завдань соціальної історії науки, вивчає історію та історіографію університетів, історію м.Харкова. Бере активну участь в популяризації історичних знань та пам’яткоохоронній діяльності.

Автор більше 400 наукових, науково-популярних праць та навчально-методичних праць (в тому числі 3-х навчальних посібників з грифом «МОН»). Підготував 7 кандидатів наук.

Неодноразово нагороджений грамотами МОН України, Харківської облдержадміністрації, харківського міського голови, Харківського університету. Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1995), у складі кафедри став лауреатом Республіканської премії імені Д.Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців (1997), стипендіат Кабінету міністрів України (1997–1998), лауреат Харківської муніципальної премії в галузі краєзнавства імені Д.І.Багалія (1998), нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1998), переможець загальноуніверситетського конкурсу викладачів (2000; 2005 – премія імені В.Н.Каразіна); у 2004 р. за значний особистий внесок у організацію та проведення святкування 350-річчя м.Харкова – почесною відзнакою Харківського міського голови «За старанність»; почесною відзнакою голови Харківської обласної державної адміністрації «Слобожанська слава», у 2005 р. нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, у 2007 р. знаком «За заслуги» Болгарської академії наук, стипендіат Німецького історичного інституту в Москві (2007). У 2007р. став переможцем обласного конкурсу «Вища школа Харківщини: кращі імена» у номінації «декан факультету». У 2008–2014 рр. член експертної ради ВАК України та наукової ради МОН за напрямом «історія». «Заслужений працівник освіти України» (2010), «Заслужений професор Харківського університету» (2016).