Видання

Видання містить спогади про Харківський університет та інституції, що постали на основі у процесу реорганізації системи вищої освіти в Україні у 1920-1930-х рр., - Академією теоретичних знань, ХІНО, ХПІПО та ХФХМІ. у центрі уваги мемуаристів - навчальний процес, становлення та розвиток наукових шкіл, традиції та побут викладачів і студентів на тлі докорінних суспільно-політичних перетворень.

Видання призначено для викладачів, студентів, науковців, усіх, хто цікавиться історією освіти й науки та мемуаристикою.

Зміст

Ця книга містить спогади професора Людвіга Якоба (1759–1827) – філософа та економіста, який викладав в університеті Галле, а у 1807 р. став одним із перших професорів новозаснованого Харківського університету.

Видання розраховане на викладачів та студентів, усіх тих, хто цікавиться історією та мемуаристикою.

Зміст

Монографію присвячено проблемі адаптації університету в соцікультурному просторі Східної Європи другої половини XVIII – першої половини XIX століть. Аналіз здійснено переважно на матеріалах Московського, Казанського та Харківського університетів. Охарактеризовано початкові умови та труднощі, з якими зіткнулися засновники університетів, процеси соціалізації іноземних професорів, практики самопрезентації університетів, процес укорінення та трансформації університетських традицій в новому середовищі, а також вплив університету на модернизацію міст Російської імперії.

Для істориків, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією університетів.

Вступ

У черговому випуску наукового збірника зібрано статті з широкого кола проблем теорії та історії історичної науки та освіти.

Для викладачів, науковців, усіх, хто цікавиться історіографією.

Скачати

Монографія присвячена життю і творчості історика Михайла Васильовича Клочкова (1877–1952). На основі аналізу архівних джерел та наукової спадщини вченого характеризуються основні періоди біографії, проблематика наукових праць, його організаційна та педагогічна діяльність.

Для науковців, викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться проблемами історіографії.

Вступ

Монографію присвячено дослідженню жіночих журналів Російської імперії початку ХХ ст. У монографії з’ясовуються умови зародження та розвитку жіночих пе­ріодичних видань, розглянуто основні етапи їх функціонування в соціокультурному просторі Російської імперії та охарактеризовано основні типологічні та структурні особливості. Основну увагу зосереджено на «ідейних» жіночих журналах початку ХХ ст. – «Женского вестника» та «Союза женщин», на сторінках яких формувалася феміністська ідеологія. Визначено розуміння тогочасними феміністками сутності «жіночого питання», яке охоплювало широкий спектр морально-етичних, соціаль­но-економічних та політичних проблем.

Монографія розрахована на науковців та студентів, усіх тих, хто цікавиться історією періодичного друку, публіцистикою та гендерною історією.

Вступ

Книгу присвячено дослідженню процесу становлення та розвитку історіографії як наукової та навчальної дисципліни в імператорському Харківському університеті. У монографії визначено етапи історико-історіографічного процесу та типи історіографічних репрезентацій істориків Харківського університету, простежено формування дисциплінарного образу історіографії. Вивчення історії історіографії здійснено із урахуванням еволюції професійної культури істориків та формування комунікативного простору історіографії, що надало можливість проблематизувати зв’язок історіографії з розвитком наукового співтовариства істориків.

Монографія розрахована на науковців, студентів та усіх тих, хто цікавиться історіографією, історією вищої школи та Харківського університету зокрема.

Вступ

В черговому випуску серії «Джерелознавчі зошити» публікуються спогади відомого російського перекладача, письменника музикознавця, Романа Максимовича Цебрикова (1763-1817) про подорож із Петербурга до Харкова взимку 1813–1814 рр. Цей випуск буде цікавий для істориків та джерелознавців, краєзнавців, всім тим, хто цікавиться історією Російської імперії, слобідської України, Харкова.

Вступ